Сьогодні Всеукраїнська асоціація громад спільно з проєктом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібного сільського господарства» (IPRSA), у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства України провели третю заключну практичну зустріч циклу тренінгів «Україна та приєднання до Європейського Союзу: Сільське господарство та розвиток сільських територій».
«Сьогодні ми проводимо третій воркшоп, який завершує серію навчальних зустрічей. В рамках цього воркшопу ми поспілкуємось щодо зеленого європейського курсу, ролі відповідних директоратів ЄС у Спільній аграрній політиці ЄС та обговоримо подальші кроки України на шляху до вступу в Євросоюз», — відкрив захід Іван Слободяник, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад.
Про «Зелений курс» Євросоюзу та програму «Від лану до столу» розповів Джон Мілнз, представник IPRSA.
«У ЄС є така велика концепція, що весь Євросоюз стане кліматично нейтральним до 2050 року. Кілька базових принципів: плани мають бути прив’язані до зелених цілей, зокрема, зниження викидів, особливий наголос на довкілля, здоров’я тварин, кліматичні виклики. Щонайменше 35% спільних фондів САП витрачається на такі заходи», — наголосив Джон Мілнз.
За його словами, на 3% орних земель має бути збережене біорізноманіття, це те, що набуває все більшого значення в ЄС. Ключові цілі в рамках стратегії: на 2030 рік ЄС має намір досягти зниження використання хімічних ЗЗР на 50%, надаватиметься допомога на розширення органічного землеробства, очікується, що органічним виробництвом буде охоплено 25% всіх земель сільськогосподарського призначення. Також матиме значення розробка і впровадження нових адаптивних культур, у тваринництві важливим є рух в напрямку зниження залежності від одноманітних кормів. Більш ретельне дотримання законодавства щодо транспортування і забиття тварин. Активно ведеться робота проти застосування антибіотиків в рослинництві і тваринництві.
«Разом з тим, йде рух у бік скорочення харчових ланцюжків (більш активне використання місцевих харчових продуктів, система маркування продуктів), рух в напрямку оновлювальних джерел енергії — біогаз, сонячні електростанції, гідроелектроенергія, тощо. Збільшення інвестицій у дослідження та інновації. Також є наміри побудови кращої взаємодії між країнами в обміні знаннями. Система сільськогосподарських знань та інновацій, яка стане обов’язковою в усіх країнах, і до якої Україна також зможе долучитися», — підсумував Джон Мілнз.
Про роль відповідних директоратів ЄС та подальший шлях України у приєднанні до ЄС розповів Бен Хелл, керівник операційного сектору сільського господарства, продовольчої безпеки та земельних ресурсів Представництва ЄС в Україні.
«Україна вже отримала статус кандидата – цей крок сам по собі дуже цінний, але це лише початок шляху. Раніше Україна входила в політику сусідства разом з іншими 16 країнами, а тут ідея полягає в тому, щоб сприяти процвітанню, стабільності і безпеці ЄС і його сусідів. У 2021 році ми змінили парадигму: тепер бюджет програм підтримки розробляється на 7 років. Україна в 2021 році долучилася до тих, кого охоплює інструмент розвитку і сусідства, але через війну буде використовуватись новий інструмент, в рамках якого кошти будуть використовуватись на вступ України до ЄС. Поки що Україна не входить в напрямок політики розширення, бо її переглядають раз на 7 років, в той список Україна потрапляє в наступний період, починаючи з 2027 року», — підкреслив Бен Хелл.
Він розповів про участь у виробленні, впровадженні та моніторингу Спільної аграрної політики директоратів Єврокомісії, зокрема, Генеральний директорат Європейської Комісії з питань сільського господарства та розвитку сільської місцевості, Директорату з розробки спільних політик в галузі рибного господарства, та інших, а також взаємодії їх з аграрними комітетами та аграрними групами громадянського діалогу.
«Розвиток сільськогосподарських територій — важливий напрям роботи, в якому заходи відповідають на конкретні потреби, того з чим стикаються сільськогосподарські регіони. Ми хочемо підтримувати середовище, у якому працюють фермери, а воно включає в себе досить широкий спектр усього, в тому числі різні підтримуючі галузі: доступ до інтернету, електроенергії, медичних послуг, тощо. Це важливі для урахування речі, які в сумі поліпшують спроможність виробників. Є дві схеми: фонд гарантій сільського господарства, який забезпечує пряму підтримку; і є напрямок, який підтримує розвиток сільських територій – ми це називаємо європейським сільськогосподарським фондом для розвитку сільських територій. В останні роки ми змогли запустити першу схему прямих платежів в Україні, завдяки якій 50 млн євро було направлено на пряму підтримку фермерів. І це була дуже ефективна схема», — зауважив Бен Хелл.
За результатами обговорення презентованих експертами матеріалів в черговий раз знайшла своє підтвердження позиція, яку послідовно відстоює ВАГ: Україні потрібно мати нову аграрну політику та політику розвитку сільських територій (як складову сільськогосподарської політики) з орієнтацією на принципи та цілі САП ЄС – лише в такому разі євроінтеграція України в цій сфері може бути успішною.
