Головна Про територіальну основу утворення старостинських округів

Про територіальну основу утворення старостинських округів

by Ivan

Автор: Врублевський Олександр, експерт з питань діяльності старост та співробітництва територіальних громад  

Якщо радам добровільно об’єднаних територіальних громад взагалі не доводилося перейматися форматом утворюваних старостинських округів, бо ними автоматично ставали незмінені території відповідних сільських, селищних рад (окрім ради – центральної садиби), то після проведених в жовтні 2020 р. місцевих виборів питання щодо утворення старостинських округів зіткнулося з деякими складнощами. Причина їх виникнення досить проста – з одного боку, наявність законодавчої прогалини в частині повноважень рад громад щодо утворення старостинських округів, з іншого – поява міст у складі територіальних громад сформованих Кабміном, які не є їх адміністративними центрами.

На цьому тлі перед новообраними радами громад постало непросте завдання – визначити територіальну основу для здійснення повноважень затверджуваних на посадах старост. Якщо при затвердженні старост в сільські населені пункти ради особливих незручностей не зазнавали, то при вирішенні ними питання про затвердження старост в міста, які не є адміністративними центрами громад, постали певні проблеми. По-перше, затвердження старост у міста унеможливлювалось через те, що останні на відміну від сіл та селищ не можуть бути територіальною основою для утворення старостинських округів, а, по-друге, кількість жителів у деяких таких містах є завеликою для обслуговування одним старостою. Така ситуація по суті означала, що самоврядне законодавство в частині утворення старостинських округів не відповідає сучасним запитам територіальних громад і потребує невідкладних змін.

22.12.2020 р. групою народних депутатів був зареєстрований законопроект №4535 (див.: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70734 ), ухвалення якого може частково вирішити означену вище проблему. Зокрема, він містить норми, одна з-поміж яких пропонує змінену редакцію визначення старостинського округу, що передбачає утворення старостинських округів в містах, а саме: «старостинський округ – частина території територіальної громади, в межах якої розташовані один або декілька населених пунктів, крім адміністративного центру такої територіальної громади, визначена сільською, селищною, міською радою з метою надання відповідних послуг жителям такого округу та забезпечення представництва їх інтересів старостою;». Інша норма – визначає мінімальну кількість жителів в одному старостинському окрузі, зазначаючи при цьому, що «Старостинський округ утворюється, як правило, у складі населеного пункту (населених пунктів), на території яких проживає не менше ніж півтори тисячі жителів.».

Процитовані вище норми було вирішено перевірити на предмет їх придатності своїм змістом врегульовувати наявну ситуацію щодо утворення старостинських округів в міських населених пунктах, не чекаючи, що вони зазнають тих чи інших коригувань в процесі підготовки до прийняття в одному із читань. Для цього було підготовлено відповідну таблицю, яка містить відомості про міські населені пункти, що увійшли до складу відповідних територіальних громад, які були сформовані розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 р. (далі – Таблиця).  До неї було включено наявні в міських територіальних громадах селища міського типу та міста (які не є адміністративними центрами громад) з кількістю жителів понад 4,5 тисячі.

Таблиця

Населений пункт

Кількість жителів

Територіальна громада / область

смт. Ворзель

6 132

Бучанська / Київська

смт. Борова

7 283

Фастівська / Київська

смт. Дніпровське

5 639

Верхньодніпровська / Дніпропетровська

смт. Донське

4 916

Волноваська / Донецька

смт. Новоолексіївка

10 182

Генічеська / Херсонська

м. Золоте

13 744

Гірська / Луганська

смт. Слатине

6 443

Дергачівська / Херсонська

м. Стебник

20 858

Дрогобицька / Львівська

смт. Олексієво-Дружківська

7 492

Дружківська / Донецька

смт. Браїлів

4 574

Жмеринська / Вінницька

смт. Знам’янка Друга

5 053

Знам’янська / Кіровоградська

смт. Біленьке

9 078

Краматорська / Луганська

смт. Софіївка

9 623

Краматорська / Луганська

смт. Ясногірка

8 185

Краматорська / Луганська

смт. Нове

8 628

Кропивницька / Кіровоградська

смт. Кішварівська

19 058

Куп’янська / Харківська

смт. Куп’янськ-Вузловий

8 715

Куп’янська / Харківська

м. Гірник

10 866

Курахівська / Донецька

м. Новодружеск

7 049

Лисичанська / Луганська

м. Привілля

6 970

Лисичанська / Луганська

смт. Краснопавлівка

7 107

Лозівська / Харківська

смт. Панютине

7 242

Лозівська / Харківська

м. Дубляни

9 891

Львівська /Львівська

м. Вінники

21 560

Львівська /Львівська

смт. Брюховичі

6 315

Львівська /Львівська

смт. Рудне

7 213

Львівська /Львівська

смт. Старий Крим

5 957

Маріупольська / Донецька

м. Красногорівка

15 643

Мар’їнська / Донецька

смт. Жовтневе

4 666

Нововолинська / Волинська

смт. Шкло

5 987

Новояворівська / Львівська

смт. Олександрійське

4 865

Олександрійська / Кіровоградська

смт. Буди

6 104

Південноміська / Харківська

м. Родинське

10 114

Покровська / Донецька

смт. Квасилів

8 310

Рівненська / Рівненська

смт. Власівка

7 669

Світловодська / Кіровоградська

смт. Миронівський

7 772

Світлодарська / Донецька

м. Українськ

11 209

Селидівська / Донецька

смт. Борівське

5 732

Сєвєродонецька / Луганська

смт. Билбасівка

5 994

Слов’янська / Донецька

м. Залізне

5 355

Торецька / Донецька

смт. Новогородоське

10 496

Торецька / Донецька

смт. Північне

9 866

Торецька / Донецька

смт. Зеленівка

5 823

Херсонська / Херсонська

смт. Комишани

6 828

Херсонська / Херсонська

смт. Вороніж

6 965

Шосткинська / Сумська

 

* При визначенні кількості жителів населених пунктів використовувалася інформація з Інтернет-ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/

 

Результати проведеного аналізу пропонованих законопроектом №4535 норм, що стосуються старостинських округів та наведених у Таблиці кількісних даних щодо жителів відповідних населених пунктів дозволяють зробити висновок про те, що формулювання терміну «старостинський округ» потребує змістовного доопрацювання. По-перше, вживання словосполучення «такого округу» для визначення предикатного словосполучення «старостинський округ» не є коректним з точки зору формальної логіки в контексті відповідних правил побудови суджень, оскільки являє собою тавтологію (грец.  ταυτό — те саме і λογος — слово). По-друге, зміст розглядуваного терміну дає однозначно зрозуміти, що територіальною основою для утворення старостинського округу може бути щонайменше один населений пункт. Втім, як видно з даних Таблиці, деякі населені пункти можуть виявитися завеликими для утворення на території кожного з них одного старостинського округу.

З огляду на цю обставину, мною вбачається нагальна потреба у законодавчому передбаченні утворення старостинських округів і на територіальній основі частин населеного пункту. Адже, як показують вміщені в Таблицю дані, для утворення старостинських округів з оптимальною кількістю жителів, яких зможе фізично обслуговувати один староста, деякі міські населені пункти потребуватимуть поділу на дві чи навіть більше частин. А це своєю чергою спонукає до того, щоб визначення терміну «старостинський округ» було сформульовано таким чином, аби він міг бути за своїм змістом універсальною нормою щодо усіх можливих форматів старостинських округів, у т.ч. й тих, територіальною основою яких виступатимуть частини населеного пункту.

На мою думку, означений термін можна було б, приміром, викласти у такій редакції:

«старостинський округ – частина території територіальної громади (один або декілька населених пунктів; як виняток, частина населеного пункту), крім адміністративного центру територіальної громади, визначена сільською, селищною, міською радою з метою надання жителям населеного пункту (населених пунктів) відповідних послуг та забезпечення представництва їх інтересів старостою;».

Що стосується верхньої межі кількості жителів у старостинському окрузі, яка законопроектом №4535 не передбачається, то при подальшому її законодавчому визначенні, наприклад, можна було взяти до уваги параметри, якими керуються при формуванні поліцейських дільниць. Зокрема, Інструкція з організації діяльності дільничних офіцерів поліції (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.2017 № 650) визначила, що поліцейською дільницею є територія, яка обслуговується дільничним офіцером поліції із чисельністю населення, що не перевищує 6 тис. осіб у сільській місцевості та 7 тис. осіб – у містах.