Автор: Врублевський Олександр, експерт з питань діяльності старост та співробітництва територіальних громад
Якщо радам добровільно об’єднаних територіальних громад взагалі не доводилося перейматися форматом утворюваних старостинських округів, бо ними автоматично ставали незмінені території відповідних сільських, селищних рад (окрім ради – центральної садиби), то після проведених в жовтні 2020 р. місцевих виборів питання щодо утворення старостинських округів зіткнулося з деякими складнощами. Причина їх виникнення досить проста – з одного боку, наявність законодавчої прогалини в частині повноважень рад громад щодо утворення старостинських округів, з іншого – поява міст у складі територіальних громад сформованих Кабміном, які не є їх адміністративними центрами.
На цьому тлі перед новообраними радами громад постало непросте завдання – визначити територіальну основу для здійснення повноважень затверджуваних на посадах старост. Якщо при затвердженні старост в сільські населені пункти ради особливих незручностей не зазнавали, то при вирішенні ними питання про затвердження старост в міста, які не є адміністративними центрами громад, постали певні проблеми. По-перше, затвердження старост у міста унеможливлювалось через те, що останні на відміну від сіл та селищ не можуть бути територіальною основою для утворення старостинських округів, а, по-друге, кількість жителів у деяких таких містах є завеликою для обслуговування одним старостою. Така ситуація по суті означала, що самоврядне законодавство в частині утворення старостинських округів не відповідає сучасним запитам територіальних громад і потребує невідкладних змін.
22.12.2020 р. групою народних депутатів був зареєстрований законопроект №4535 (див.: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70734 ), ухвалення якого може частково вирішити означену вище проблему. Зокрема, він містить норми, одна з-поміж яких пропонує змінену редакцію визначення старостинського округу, що передбачає утворення старостинських округів в містах, а саме: «старостинський округ – частина території територіальної громади, в межах якої розташовані один або декілька населених пунктів, крім адміністративного центру такої територіальної громади, визначена сільською, селищною, міською радою з метою надання відповідних послуг жителям такого округу та забезпечення представництва їх інтересів старостою;». Інша норма – визначає мінімальну кількість жителів в одному старостинському окрузі, зазначаючи при цьому, що «Старостинський округ утворюється, як правило, у складі населеного пункту (населених пунктів), на території яких проживає не менше ніж півтори тисячі жителів.».
Процитовані вище норми було вирішено перевірити на предмет їх придатності своїм змістом врегульовувати наявну ситуацію щодо утворення старостинських округів в міських населених пунктах, не чекаючи, що вони зазнають тих чи інших коригувань в процесі підготовки до прийняття в одному із читань. Для цього було підготовлено відповідну таблицю, яка містить відомості про міські населені пункти, що увійшли до складу відповідних територіальних громад, які були сформовані розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 р. (далі – Таблиця). До неї було включено наявні в міських територіальних громадах селища міського типу та міста (які не є адміністративними центрами громад) з кількістю жителів понад 4,5 тисячі.
Таблиця
Населений пункт |
Кількість жителів |
Територіальна громада / область |
смт. Ворзель |
6 132 |
Бучанська / Київська |
смт. Борова |
7 283 |
Фастівська / Київська |
смт. Дніпровське |
5 639 |
Верхньодніпровська / Дніпропетровська |
смт. Донське |
4 916 |
Волноваська / Донецька |
смт. Новоолексіївка |
10 182 |
Генічеська / Херсонська |
м. Золоте |
13 744 |
Гірська / Луганська |
смт. Слатине |
6 443 |
Дергачівська / Херсонська |
м. Стебник |
20 858 |
Дрогобицька / Львівська |
смт. Олексієво-Дружківська |
7 492 |
Дружківська / Донецька |
смт. Браїлів |
4 574 |
Жмеринська / Вінницька |
смт. Знам’янка Друга |
5 053 |
Знам’янська / Кіровоградська |
смт. Біленьке |
9 078 |
Краматорська / Луганська |
смт. Софіївка |
9 623 |
Краматорська / Луганська |
смт. Ясногірка |
8 185 |
Краматорська / Луганська |
смт. Нове |
8 628 |
Кропивницька / Кіровоградська |
смт. Кішварівська |
19 058 |
Куп’янська / Харківська |
смт. Куп’янськ-Вузловий |
8 715 |
Куп’янська / Харківська |
м. Гірник |
10 866 |
Курахівська / Донецька |
м. Новодружеск |
7 049 |
Лисичанська / Луганська |
м. Привілля |
6 970 |
Лисичанська / Луганська |
смт. Краснопавлівка |
7 107 |
Лозівська / Харківська |
смт. Панютине |
7 242 |
Лозівська / Харківська |
м. Дубляни |
9 891 |
Львівська /Львівська |
м. Вінники |
21 560 |
Львівська /Львівська |
смт. Брюховичі |
6 315 |
Львівська /Львівська |
смт. Рудне |
7 213 |
Львівська /Львівська |
смт. Старий Крим |
5 957 |
Маріупольська / Донецька |
м. Красногорівка |
15 643 |
Мар’їнська / Донецька |
смт. Жовтневе |
4 666 |
Нововолинська / Волинська |
смт. Шкло |
5 987 |
Новояворівська / Львівська |
смт. Олександрійське |
4 865 |
Олександрійська / Кіровоградська |
смт. Буди |
6 104 |
Південноміська / Харківська |
м. Родинське |
10 114 |
Покровська / Донецька |
смт. Квасилів |
8 310 |
Рівненська / Рівненська |
смт. Власівка |
7 669 |
Світловодська / Кіровоградська |
смт. Миронівський |
7 772 |
Світлодарська / Донецька |
м. Українськ |
11 209 |
Селидівська / Донецька |
смт. Борівське |
5 732 |
Сєвєродонецька / Луганська |
смт. Билбасівка |
5 994 |
Слов’янська / Донецька |
м. Залізне |
5 355 |
Торецька / Донецька |
смт. Новогородоське |
10 496 |
Торецька / Донецька |
смт. Північне |
9 866 |
Торецька / Донецька |
смт. Зеленівка |
5 823 |
Херсонська / Херсонська |
смт. Комишани |
6 828 |
Херсонська / Херсонська |
смт. Вороніж |
6 965 |
Шосткинська / Сумська |
* При визначенні кількості жителів населених пунктів використовувалася інформація з Інтернет-ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/
Результати проведеного аналізу пропонованих законопроектом №4535 норм, що стосуються старостинських округів та наведених у Таблиці кількісних даних щодо жителів відповідних населених пунктів дозволяють зробити висновок про те, що формулювання терміну «старостинський округ» потребує змістовного доопрацювання. По-перше, вживання словосполучення «такого округу» для визначення предикатного словосполучення «старостинський округ» не є коректним з точки зору формальної логіки в контексті відповідних правил побудови суджень, оскільки являє собою тавтологію (грец. ταυτό — те саме і λογος — слово). По-друге, зміст розглядуваного терміну дає однозначно зрозуміти, що територіальною основою для утворення старостинського округу може бути щонайменше один населений пункт. Втім, як видно з даних Таблиці, деякі населені пункти можуть виявитися завеликими для утворення на території кожного з них одного старостинського округу.
З огляду на цю обставину, мною вбачається нагальна потреба у законодавчому передбаченні утворення старостинських округів і на територіальній основі частин населеного пункту. Адже, як показують вміщені в Таблицю дані, для утворення старостинських округів з оптимальною кількістю жителів, яких зможе фізично обслуговувати один староста, деякі міські населені пункти потребуватимуть поділу на дві чи навіть більше частин. А це своєю чергою спонукає до того, щоб визначення терміну «старостинський округ» було сформульовано таким чином, аби він міг бути за своїм змістом універсальною нормою щодо усіх можливих форматів старостинських округів, у т.ч. й тих, територіальною основою яких виступатимуть частини населеного пункту.
На мою думку, означений термін можна було б, приміром, викласти у такій редакції:
«старостинський округ – частина території територіальної громади (один або декілька населених пунктів; як виняток, частина населеного пункту), крім адміністративного центру територіальної громади, визначена сільською, селищною, міською радою з метою надання жителям населеного пункту (населених пунктів) відповідних послуг та забезпечення представництва їх інтересів старостою;».
Що стосується верхньої межі кількості жителів у старостинському окрузі, яка законопроектом №4535 не передбачається, то при подальшому її законодавчому визначенні, наприклад, можна було взяти до уваги параметри, якими керуються при формуванні поліцейських дільниць. Зокрема, Інструкція з організації діяльності дільничних офіцерів поліції (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.2017 № 650) визначила, що поліцейською дільницею є територія, яка обслуговується дільничним офіцером поліції із чисельністю населення, що не перевищує 6 тис. осіб у сільській місцевості та 7 тис. осіб – у містах.