"Матеріально-технічне і кадрове забезпечення, комунікація між поліцейським і головою громади, і якісна робота ЦНАПів, – це головні вимоги сільських і селищних громад до ініціативи МВС “Поліцейський офіцер громади”, – на цьому наголосив виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад Іван Слободяник під час свого виступу на зустрічі з міністром внутрішніх справ Денисом Монастирським. Зустріч присвячена безпековим питанням в громадах відбулась 26 серпня за ініціативи народного депутата Віталія Безгіна. Участь взяли міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, керівництво Національної поліції, ДСНС, народні депутати та представники місцевого самоврядування.

“Зараз безпека в громадах стає пріоритетом для міністерства, але потребує ще чимало кроків. Адже проект “Поліцейський офіцер громади” буксує саме в малих ОТГ, хоча це прекрасна системна ініціатива, яка стане пріоритетом для МВС”, – наголосив Іван Слободяник.

 

Для громад важливі наступні аспекти проекту: 

• Матеріально-технічне і кадрове забезпечення на місцях. Є громади, які самі купили авто і забезпечили робоче місце, але досі не мають поліцейського, або мають поліцейського, але не мають автомобілю і станції. Тому забезпечення транспортним засобом і облаштування поліцейської станції на рівні громади є ключовим і треба вирішувати терміново.
• Робота ЦНАПів.  Підключення до спецзвязку, де мінімальна плата від 120 тис грн + величезна вартість абонентського обслуговування. В громад немає таких грошей. При тому, що всі гроші від надання послуг йдуть в МВС. Крім того, останнім часом фіксуються збої в роботі ЦНАПу. Це особливо гостро на Закарпатті, Одещині і Херсонщині. 
• Повноваження офіцера на місцях. Голови громад просять надати поліцейському більше повноважень на місці: щоб міг зупиняти і перевіряти вміст машини (через вивезення лісу на Півночі і на Заході), також відпрацювання по призовникам і по суб’єктам господарювання, які не сплачують податки. 
• Комунікація в громаді. Зараз поліцейський в першу чергу взаємодіє з управлінням поліції про все, що сталось в громаді. Через це голова цієї громади про все дізнається або з новин, або від третіх осіб. Тому голови просять більш ефективної комунікації між ними і місцевим полісменом. 
• Куди йдуть штрафи? Частина зі сплаченого за порушення ПДР має йти в ті громади, де сталося порушення. Так на Волині і Рівненщині, де ОТГ самі облаштовували безпекові зони на дорогах, наполягають на тому, щоб 50% штрафу за порушення ПДР йшло в їх бюджет. МВС підтримує цю ініціативу, але вона потребує законодавчих змін. 
• «Громадська антирейдерська платформа». Це масштабний проект за підтримки USAID, одна з цілей якого – запровадження позиції параюриста, працівника, який надаватиме первинну правову допомогу щоб мінімізувати рейдерські захоплення. Це дуже важливо в контексті децентралізації і ринку землі, тому необхідна постійна координація з правоохоронними органами.

Зі свого боку міністр внутрішніх справ заявив, що безпека по всій країні, незалежно чи це мегаполіс чи село, є пріоритетом для його відомства:

«Наразі в ряді регіонів проходить випробування нова ініціатива – мережа Центрів безпеки, які поєднують поліцейську станцію та пост ДСНС. Наша мета – розширити кількість таких Центрів, а також приєднати до їхньої роботи ще й сервісні центри. Це значно спростить процедуру звернення для громадян. На сьогоднішній день створено 31 Центр безпеки, найбільше в Донецькій області. До кінця року, спільно з територіальними громадами, ми плануємо створити ще 5 таких закладів», – сказав Денис Монастирський. 

Під час зустрічі також домовлено провести в жовтні масштабний форум «Безпека України, безпека кожного громадянина» за участі Президента України, урядовців і Конгресу місцевих рад, де всі ці безпекові питання будуть окреслені на найвищому рівні з відповідними дорученнями.