Визначення чіткої структури принципів концепції розмежування повноважень, ефективність та дотичність ОМС до виконання функцій, закріплення за ОМС відповідної компетенції та усунення дублювань у компетенціях ОВВ та ОМС – це ті принципи, які мають бути враховані на шляху створення законодавчої моделі чи концепції розмежування повноважень.
Про це говорилось під час круглого столу «Засади законодавчого врегулювання розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади» у Бучі, у якому взяли участь представники Всеукраїнської асоціації громад.
У Асоціації наголошують на тому, що питання розмежування повноважень є ключовим в завершенні реформи децентралізації, яка підтвердила ефективність та правильність обраного шляху. Дуже важливо на завершальному етапі її реалізації посилити досягнуті результати шляхом прийняття правильних законодавчих рішень в питанні розмежування повноважень між ОВВ та ОМС.
На даний час повноваження між ОВВ та ОМС належним чином не розподілені, мають місце їх невиправдана централізація, дублювання, безпідставне делегування. Всі ці фактори ускладнюють систему управління, ведуть до конфліктів, неефективного фінансового забезпечення і, як кінцевий результат, – зменшення ефективності вирішення місцевих справ.
Складність питання розмежування повноважень між ОДВ та ОМС полягає в тому, що прийнята модель розмежування має неухильно забезпечувати баланс горизонтально-вертикального зв’язку між ОВВ та ОМС, не допускаючи перекосів.
Тому, в Асоціації переконані, що первісним кроком розмежування повноважень між ОВВ та ОМС є визначення чіткої структури принципів (основних засад), на яких буде будуватися така модель або концепція розмежування повноважень.
За час воєнного стану, ОМС не просто довели свою ефективність, вони дійсно стали опорою для держави та населення. Тож, перше на чому ВАГ наголошує, це те, що формуючи законодавчі підходи розмежування повноважень між ОДВ та ОМС, дуже важливо будувати цю концепцію виходячи із принципу «рівності сторін», де ОДВ та ОМС є рівноправними партнерами в реалізації публічної влади в країни.
Другим не менш важливим принципом, який має бути врахований на шляху створення законодавчої моделі чи концепції розмежування повноважень – це питання ефективності та дотичності за управлінською природою ОМС до виконання тих чи інших функцій. Оскільки функції, які не є природньо властивими ОМС не будуть ефективно ними виконуватися. Які б повноваження не були прописані в Законі, якщо вони не є властивими ОМС, реалізації цих повноважень буде здійснювати так чи інакше державою. Саме тому, маємо забезпечити чесний та відкритий законодавчий діалог в цьому дуже складному питанні.
Третій принцип, який має бути врахований та закладений в законодавчу модель розмежування повноважень між ОВВ та ОМС – це однозначність, а саме закріплення за ОМС відповідної компетенції означає заборону не тільки виходити за її межі, але втручатися у спосіб та порядок її реалізації з боку ОДВ у спосіб, що не визначений законом.
Не можна визнати виправданою практику, коли ОВВ використовуючи різні механізми впливу втручаються в діяльність ОМС. Забезпечення оптимальної взаємодії ОВВ та ОМС – один з пріоритетних напрямів організації публічної влади на місцях, оскільки від нього залежить вирішення проблем локального, місцевого характеру.
Четверте, розподіл повноважень має будуватися за принципом усунення дублювань у компетенціях ОВВ та ОМС з однієї сторони, та повноти законодавчого визначення компетенції для ефективної її реалізації ОМС, з другої сторони. Необхідність закладення та дотримання таких принципів показала наша спільна робота з U-LEAD в питанні інвентаризації повноважень ОМС та ОВВ в містобудівній, земельній та аграрних сферах.
Сама модель чи концепція розмежування повноважень, з нашої точки зору, повинна передбачати такі ключові питання:
1) Критерії розмежування повноважень з врахуванням вищевикладених принципів;
2) Умови делегування повноважень, що має створи мотивацію до їх виконання.
Основа мета законодавчого розмежування повноважень між ОДВ та ОМС полягає у створені умов для ефективної реалізації публічної служби та формуванні прозорих підходів до визначення заробітної плати працівника публічної служби, який може бути в апараті ОМС або ОВВ.