Профтехосвіта – виклик чи пріоритет для громади?

Профтехосвіта – виклик чи пріоритет для громади?

Після зміни керівництва Асоціації та перезавантаження роботи експертних комісій, розпочалася більш тісна комунікація з експертами Проєктів. Першим кроком освітньої комісії стала робоча зустріч представників Асоціації з Юлією Єпіфановою - експерткою з розвитку навичок Швейцарської фундації технічного співробітництва "Свіссконтакт" та Тарасом Фініковим - екс-заступником міністра освіти, керівником Міжнародного фонду досліджень освітньою політики. Основною лінією діалогу був пошук шляхів вдосконалення мережі професійної освіти та залучення Асоціації, як майданчику для адвокації інтересів громад, на території яких функціонують заклади професійно-технічної освіти.

В Україні запущено процес передачі профтехучилищ з державної форми власності у комунальну. Це понад 730 закладів, в тому числі і тих, котрі функціонують на сільських територіях. Більшість з них не мають необхідних документів на будівлі, споруди, землю. А тому, в першу чергу, необхідно забезпечити видатки на оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Крім того. фінансування закладів профтехосвіти з бюджетів територіальних громад стане можливим лише тоді, коли самі громади фінансово зміцніють і їх бюджету вистачатиме не лише для «латання дірок», а й для розвитку. Більш того, підготовка кваліфікованих працівників – це питання національного значення, а тому з боку держави має підвищуватись увага до галузі профтехосвіти.

Не випадково Урядом схвалено Концепцію “Сучасна професійна освіта” на період до 2027 року; Міністерство освіти і науки прийняло “Стратегію розвитку професійно-технічної освіти” до 2023 року; на фініші – Закон «Про професійну освіту». Представники підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти відповідного Комітету Верховної Ради, спільно з МОН  амбітно декларують: Закон створить умови, при яких від 40% до 60% українських випускників будуть отримувати професійну освіту, а решта - вищу.

Надзвичайно актуальною є тема перезавантаження профтехосвіти для новостворених сільських громад, оскільки кадровий «голод», потреба у висококваліфікованих працівниках – це є виклик сьогодення для сільських територій. Звичайно, аби справитись з цим викликом, потрібно докласти титанічні зусилля для популяризації галузі, сформувати привабливий імідж та змінити ставлення українців до вступників, які обирають робітничі професії.

На практиці, вже сьогодні численні навчально-практичні центри, які запускаються завдяки державно-приватному партнерству, центри професійної досконалості, що створюються коштом ЄС - дозволяють продемонструвати “людське обличчя” профтеху в Україні.

Але попереду ще багато роботи. Серед першочергових інституційних завдань галузі: посилення співпраці бізнесменів та педагогів через дуальну форму освіти, спільне створення освітніх програм, впровадження податкових пільг і стимулів для роботодавців.

На думку експертів, процес переходу закладів в комунальну власність значно прискориться, якщо у місцевої влади та бізнесу буде більше інформації щодо наявних сьогодні можливостей підтримки. Зокрема завдяки Програмі ЄС «EU4Skills» та бюджетному фінансуванню профільним Міністерством відібраних заявок, – місцева влада може сконцентрувати ресурси на пріоритетних напрямках, інвестувати значні кошти в матеріально-технічну базу закладів, які стануть точками росту територіальної громади. 

В дійсності, через загрози, керівник громади чи регіону може вибрати короткочасові вигоди від економії на утриманні закладів професійної освіти. Але у далекій перспективі виграють ті, в чиїх громадах заклади профтехосвіти функціонуватимуть, а при ефективному управлінні, завдяки підготовці кваліфікованих кадрів, генеруватимуть значний фінансовий прибуток та забезпечать інвестиційну привабливість територіальної громади.

Отже, від позиції місцевої влади та керівництва закладів залежить, чи стане ПТУ тягарем для громади, чи завдяки інтеграції в потреби регіону, створить чисельні додаткові можливості. А у недалекому майбутньому достатня наявність кваліфікованих кадрів буде визначальною для забезпечення сталого розвитку країни в цілому.

Що ж до планів Асоціації стосовно питання профтехосвіти, то це:

  • відслідковування змін на національному рівні;
  • акумуляція проблематики територіальних громад;
  • відстоювання інтересів громад на національному і регіональному рівнях;
  • пошук нових кейсів та залучення громад до участі у нових проектах «реанімування» такої важливої галузі.

Асоціація для врахування інтересів громад та розвитку їх потенціалу, планує системно співпрацювати з проєктами та програмами поліпшення профтехосвіти в різних напрямах, передусім з актуальних для сільських громад.